Настоящее перед нашими глазами таково, что глаза эти хочется закрыть -
Михаил Булгаков.
Некоторые западные политологи утверждают, что наше украинское государство не сложилось. Мол, была территория, населенная очень разными людьми, не сумевшими воспользоваться внезапно и незаслуженно полученными атрибутами демократии.
Нет, государство у нас состоялось. Но – неполноценное, импотентное. Возможности демократии не были нами оплодотворены. Группа мужчин, страдающих спинальной (т.е. неизлечимой) импотенцией, пытается догнать на улице эффектную, сексапильную женщину с целью оказать ей знаки сексуального внимания и желания. Это мы, не способные ни к фрикциям, ни к эякуляции. Все продолжается. Свободная (или полусвободная) пресса периодически называет имена людей, которых давно и с нетерпением ждут тюремные нары. Но они – в парламенте, или в правительстве, или губернаторы и мэры. Они – неприкасаемые. Они – власть, нами избранная власть.
Хотя, параметры свободы меняются. Сегодня ее у нас значительно больше, чем в России и Беларуси. И невероятно больше, чем в тоталитарном СССР. Нужно ли этим гордиться, радоваться этому? Без сомнения. И хорошо бы научиться пользоваться ею. Иначе – она уйдет, навсегда уйдет. И будет тогда по тому же Михаилу Булгакову: пока там на Западе будут стучать машины созидания, у нас от края и до края страны будут стучать пулеметы.

таис, у Бог а нет матери. Он нерожденный. пора бы уже хотя бы об этом знать.

Олексій Подольський:
НА СІЧІ ЗРАДНИКІВ КИДАЛИ НА СПИСИ
Вчора майже до ночі відсиділи на Вищий раді юстиції. Нагадую: за латини Юстиція - це справедливість.
Але мова піде не про нашу справу: Єльяшкевича-Подольського-Гонгадзе і не про печерського суддю фальсифікатора - Андрія Мельника. (ми, як завжди бились, як могли, бо за нашими справами кров і життя наших побратимів).
Ми стали свідками, як команда Порошенка, яку він засунув у Вищу раду юстиції залишали безкарними суддів-катів Майдану гідності.
Пішов задоволеним суддя Панасюк, що заарештовував пораненого хлопця з Грушевського, по якому не було жодних доказів скоєння чогось протиправного. Лише загальна команда з Банкової: добивати або арештовувати поодиноких поранених, що були змушені залишити барикади. Цей суддя виявляється не порушив присягу, що давав не президентам, а українцям: він і надалі вирішуватиме нашу долю. Така політична воля Петра Порошенка, якому прислуговує ВРЮ.
Пішла з посмішкою і суддя Сіромашенко, що позбавила автомайданівця (жінку) водійських прав, хоча вона за життя їх не мала і ніколи не сідала за кермо. Абсурд? А ви спитайте у Петра Олексійовича: він почервонів?
Ані на півтону - таке не червоніє.
Спитаєте навіщо йому цей цинізм?
Все дуже просто. Президент разом з "аристократами" більше не боїться «майданівську бидлоту»: оцих всіх цинічних бандерівців. Вони задіяні там, де треба: в АТО. Навіщо ж карати суддів саме за те, що вони виконували злочинні накази, адже вони надалі матимуть сумнів, чи так вже безоглядно виконувати накази вже не Януковича, а Порошенка. Саме тому він дав сигнал суддям всієї України, що запорука їхньої безкарності не служіння Правосуддю і правам людини, а слухняність президенту (бажано - злочинна).
Це , хоч і не елегантно, але Петро Порошенко через ширму ВРЮ проголосив: Суд в Україні керується не юстицією (справедливістю), а політичною і бізнесовою волею президента, яку доносить кожному судді довіренний президента - тепер Ольошка Філатов, якого зклонували у Ложкіна з регіонального попередника - Портнова.
Але і це не головне.
Перший рахунок маємо до тих, хто клявся на Майдані, що положить життя, аби кожний суддя злочинець, що пішов проти власного народу, хоча б не був більше суддею. Клявся, а потім на крові українців прийшов у владу.
Свідчу: жодний з них, що стояв на колінах перед гробами наших Героїв, не був у Вищий раді юстиції, яка цинічно захистила злочинців у мантіях, що катували іменем закону наших побратимів.
Не було ані Санька Турчинова з Андрійкою Парубійом, ані Егорки Соболєва з Льончиком Ємцем, ані навіть полум'яної Ганьки Гопко (називати всю оцю пінясту ганьбу дорослими іменами - не повертається язик). Не було там і зрадника зі стажем Юраськи Луценка, що зробив політичну кар'єру на «Україні без Кучми», а тепер порошенківською шісткою цілує цього самого Кучму у саму дупу.
ТО ДЕ НАШИ СПИСИ?