Наприкінці минулого тижня Україна знову опинилася в центрі уваги Євросоюзу. На жаль, увага ця не була позитивною.

Європейські посадовці ділилися один з одним документом, який ставив їх у глухий кут. Бо повірити в існування такого паперу вкрай складно – навіть тим, хто звик мати справу з Україною. Від кількох співрозмовників кореспонденту ЄвроПравди довелося чути запитання: "поясніть, він що, з глузду з’їхав?" та навіть твердження: "він же собі вирок підписав!".

Щоправда, останній одразу додав: "Звісно, якщо все це не було узгоджено на найвищому рівні..."

Одночасно розпочалася "гаряча пора" в українських органах, відповідальних за взаємодію з ЄС. "Європейська правда", спершу зітнулася саме з цією проблемою – відразу декілька дипломатів та посадовців відмовилися від участі в заходах та зустрічах, які обговорювалися з ними заздалегідь.

"Лист щастя"

Та вже в п’ятницю "лист щастя" вийшов за межі дипломатичного кола та потрапив до експертної спільноти, а зрештою – і до нашої редакції. Він допоміг "скласти пазл" – зрозуміти тривогу  українських дипломатів та шок – європейських.

Документ справді небанальний.

 В ньому генеральний прокурор офіційно, за своїм підписом, оголосив війну МЗС.

На його думку, зовнішньополітичне відомство лише вдає, що займається "безвізовим діалогом", а насправді метою МЗС є "дискредитація органів державної влади".

Шокін категорично відмовився виконувати пункти ПДВЛ, які стосуються ГПУ – навіть ті, які він особисто чув від посла ЄС Томбінського. На його думку, інструкції МЗС про виконання Україною безвізового плану містять норми, які "суперечать вимогам закону".

Але й це виявилося не найяскравішою тезою у "воєнному" листі генерального прокурора.

На завершення документа Шокін... погрожує розпочати прокурорську перевірку діяльності МЗС, оголосивши, що в діях міністерства "вбачаються ознаки правопорушення, спрямованого на підрив авторитету органу державної влади".

Хтось казав, що Україна скасувала загальний прокурорський нагляд? Віктор Шокін цього досі не помітив.

Адже він не відчув жодної перешкоди у тому, щоби особисто підписати документ, який гарантовано мав потрапити до європейських структур. І, звичайно ж, потрапив.

Лист Шокіна на адресу Клімкіна. 

За інформацією "Європейської правди", про лист Шокіна наразі особисто знає керівництво Єврокомісії та Європейської служби зовнішніх дій.

І можна лише уявити їхні емоції від прочитання документа, який, по суті, ставить хрест на безвізовому діалозі України та ЄС. І не лише на ньому.

Що на кону?

Орган, навколо якого наразі ламаються списи і через який найвищі посадовці готові навіть спровокувати міжнародний скандал, наразі ще не створений.

Його назва – Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП).

Ця структура необхідна, щоби запустити роботу Національного антикорупційного бюро – органу, що має розслідувати найгучніші корупційні злочини, в тому числі – чинних урядовців. За задумкою і за вимогою західних партнерів, САП має бути повністю незалежною. Навіть від генерального прокурора.

Річ у тім, що контроль за САП дозволив би заблокувати розслідування будь-якої "непотрібної" антикорупційної справи.

І це, схоже, є найважливішим у нинішньому конфлікті.

Київ неодноразово заявляв, що створення САП іде за планом, і ми скоро завершимо її формування, як того вимагають Євросоюз та США. Та це – "не зовсім правда". В Євросоюзі вже двічі робили публічні заяви з цього приводу – у вересні та в жовтні.

У створенні САП є низка проблем, але каменем спотикання стала одна з них. А саме – так звана "четвірка Шокіна" – четверо прокурорів, найодіознішим з яких є Юрій Севрук. Цю четвірку Шокін призначив у комісію, що має обрати кандидатури на адміністративні посади в САП. В тому числі – кандидатів на посаду антикорупційного прокурора.

Вимога ЄС – замінити четвірку. І власне ця вимога, продубльована МЗС, викликала таку жорстку реакцію Шокіна.

Готуючи цю статтю, ЄвроПравда звернулася до представництва ЄС за офіційним коментарем – можливо, Шокін дійсно має рацію? Може, таких вимог не існує, а в МЗС їх просто вигадали?

Офіційна відповідь ЄС виявилася прогнозованою. Там підтвердили – проблема є.

"Представництво ЄС в Україні раніше кілька разів використовувало нагоду закликати (українську) владу до невідкладних дій, які були б відповіддю на обґрунтовану занепокоєність громадянського суспільства щодо складу комітету з обрання САП", - заявили в ЄС, знову закликавши Київ замінити "проблемних" учасників комісії "незалежними та такими, що користуються довірою суспільства".

Скажете, що формулювання вельми дипломатичні? Це так. Але ми маємо й інший документ – не публічний, але офіційний, за підписом посла ЄС Яна Томбінського. В ньому все звучить значно відвертіше.

Та перед тим все ж варто додати, що на кону не лише безвізовий режим.

В листуванні з Києвом Брюссель вже попередив, що в разі невиконання вимог під загрозою опиниться також "значна сума фінансової допомоги ЄС Україні".

Ціна питання – 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги ЄС

із загальної суми в 1,8 млрд, обіцяної навесні. Брюссель виділив перший транш на суму 600 млн. Решта суми "підвисла", зокрема – через сумніви ЄС у сфері антикорупції.

Як все починалося

Українські посадовці з обох таборів наразі утримуються від коментарів  щодо конфлікту, а неофіційно кажуть, що тема "надто чутлива".

В п’ятницю ЄвроПравда офіційно звернулася до МЗС та ГПУ з проханням надати копію документа; наразі обидва запити лишаються без відповіді. Хоча ані міністерство, ані прокуратура не мають права приховувати скандальний лист. Він не містить позначок "для службового користування" чи інших грифів обмеженого доступу.

Та авторові вдалося відновити хронологію конфлікту – принаймні, його останньої фази.

Про початок конфлікту стало відомо ще у вересні – тоді ЄС опублікував офіційну заяву про недовіру до членів конкурсної комісії, яка визначає кандидатів на посаду генерального прокурора. 

Причиною стали слова Порошенка на закритому засіданні Нацради реформ. Президент переказав слова Шокіна – мовляв, у ЄС немає жодних претензій до того, як створюється САП. Ця заява викликала публічне обурення європейців. Тоді Порошенко пояснив, що переказував доповідь Шокіна, який стверджував, що отримав "добро" від ЄС.

Джерела кажуть, що посол Томбінський терміново поїхав до генерального прокурора та пояснив йому, що це відверта неправда, а чесний конкурс на обрання керівництва САП, на думку ЄС, зараз на межі зриву. Але чи то Томбінський говорив непереконливо, чи то Шокін не хотів його чути, але жодних зрушень не відбулося.

Саме тоді, за всіма ознаками, загострився конфлікт ГПУ та МЗС – адже останні "донесли на Шокіна" Порошенку.

Як гартувалась війна

В розпорядженні "Європейської правди" є документ, що циркулював в адміністрації президента на початку жовтня. ЄП не має його вихідних даних, але, виходячи зі змісту, його автором також був МЗС.

В цьому папері констатується, що ситуація в сфері антикорупції не просто тривожна – ПДВЛ на межі зриву. "Рекомендації ЄК практично не виконані", - констатують його автори. Вони ж просять генерального прокурора не пізніше 10 жовтня внести зміни до складу конкурсної комісії.

Як відомо, на практиці жодних змін не відбулося, і тоді до обстрілу Шокіна долучилася "важка артилерія".

19 жовтня, коли граничний термін давно минув, в АП пройшло засідання Нацради реформ, присвячене виконанню ПДВЛ. У документах, підготовлених до цього засідання і оприлюднених на офіційному сайті Нацради реформ, представники МЗС поставили питання руба: Шокін повинен замінити своїх членів комісії.

Формулювання від МЗС не дає шансу на різночитання: документ на сайті Нацради реформ вимагає "замінити членів конкурсної комісії від генерального прокурора на осіб, які не є політиками і державними службовцями".

Саме цей документ так "визвірив" Віктора Шокіна. Саме після його публікації він надіслав до МЗС свій скандальний лист.

МЗС, схоже, опинився у непростій ситуації, бо всі вимоги ЄС про заміну членів конкурсної комісії звучали на диппереговорах та містилися в закритому листуванні, яке до офіційної відповіді в ГПУ "не підшити".

Та оскільки оголошення війни за підписом Шокіна (на додаток до відвертої брехні, яка лунала від нього перед тим) справді шокувало брюссельських дипломатів, ті вирішили – на порушення власних принципів – втрутитися в суперечку українських органів влади. У минулий четвер Томбінський підписав та надіслав в МЗС свій лист.

А в ньому – підтвердив усі вимоги до Шокіна, висунуті на Нацраді реформ.

Звичайно, українська влада (і генпрокурор зокрема) і далі має право діяти, як вважає за потрібне. В тому числі – під час створення САП.

Але Київ має бути свідомий: не буде зміни конкурсу – не буде безвізового режиму. І фінансової підтримки – також.

Саме тому лист завжди обережного і дипломатичного Томбінського завершується незвично жорсткими як для нього фразами. І містить чіткий сценарій виходу з кризи: повна заміна "четвірки Шокіна".

Одразу декілька джерел запевнили ЄвроПравду, що в ЄС остаточно втратили довіру до генпрокурора.

Минулого тижня, після початку скандального листування, представники ЄС поставили адміністрацію президента до відома: якщо раніше ЄС був готовий задовільнитися ротацією одного-двох найодіозніших прокурорів, приміром, Севрука та Грищенка, то тепер замінити потрібно всіх чотирьох.

А щоби АП та ГПУ знову не протягли у комісію "маріонеток", ЄС пропонує, щоби нових кандидатів визначили представники громадянського суспільства.

Далі – більше. На думку ЄС, для формування незалежного САП потрібно змінити закон "Про прокуратуру". "Закон має бути змінений таким чином, щоби посилити гарантії незалежності процедури виборів (кандидатів на призначення на посади в САП)", - йдеться в листі за підписом Томбінського.

За словами джерел, детальніші вимоги Томбінський переказав на зустрічі із заступником глави АП Костянтином Єлісєєвим.

Рекомендації посла ЄС взяті не зі стелі – вони ґрунтуються на висновках оцінювальної місії ЄС, що перебувала в Україні на початку вересня.  

"Європейська правда" має в розпорядженні цей документ, в ньому експерти висловлюють побоювання, що навіть за незалежної комісії генпрокурор, коли отримає 2-3 кандидатів на посаду голови САП та його заступників (як того вимагає закон), обере для призначення не найкращих, а найбільш підконтрольних.

Нині – виходячи з останніх дій Шокіна – в ЄС не просто остерігаються, а впевнені, що той зробить найгірший "вибір".

"Невже вони не розуміють, що для Євросоюзу головне – довіра. А вони своїми діями руйнують цю довіру", – з розпачем зізнався в розмові з ЄвроПравдою європейський дипломат, долучений до переговорів з Києвом з цього болючого питання.

Замість епілогу.

"Європейська правда" завжди була чи не найбільшим оптимістом серед українських ЗМІ щодо перспектив скасування безвізового режиму. Бо ми маємо достатньо контактів у структурах ЄС і знаємо, що там справді хочуть допомогти Україні виконати ПДВЛ. Що це – особисте завдання президента Єврокомісії Юнкера.

Але всі наші прогнози грунтувалися на тому, що українська сторона теж принаймні ХОЧЕ цього досягти. Можливо – раніше, можливо – пізніше.

Останні події свідчать про свідомий зрив виконання ПДВЛ українською стороною. І ми чудово знаємо українське прислів'я про перемогу, у якої сотні батьків і про поразку, яка – сирота.

Провал ПДВЛ коштуватиме Україні забагато. І ця поразка не має права лишатися сиротою. А ми навели достатні документальні свідчення того, хто за нею стоїть.

Сергій Сидоренко, eurointegration.com.ua

You have no rights to post comments