Президент Янукович був системною людиною. Він вибудував в Україні централізовану корупційну модель. Приватні фірми Януковича були інтегровані в усі потоки державних коштів, сотні менеджерів працювали, віддаючи наверх 80% прибутків. Після втечі Януковича для тих менеджерів, яким пощастило не засвітитися, впав золотий дощ. Вони продовжили керувати фірмами, що легально сиділи на потоках, зате вже не потрібно було віддавати нагору.

Тому у вчорашніх менеджерів Януковича нині акумулювалися шалені прибутки, які вони направили на "роботу" по закриттю кримінальних справ в Генпрокуратурі, на підкуп політиків, чиновників, засобів масової інформації. Тобто особи, які при Януковичі були холопами Сім'ї, нині фактично керують громадською думкою.

Звичайно, мій голос слабкий порівняно з тими ресурсами, які залучили мої вороги. Проте, я не смію здаватися.

Можна почати цю розповідь про стару/нову Сім'ю з багатьох кінців. Я почну з пожежі на нафтобазі у Васильков, на якій загинуло 5 пожежників!!! В країні війна, а люди загинули не на війні… І я переконана, що я знаю причину трагедії.

Буквально напередодні я надіслала депутатський запит в Державну фіскальну службу, в якому надала інформацію, яка, вважаю, є причиною трагедії.

Цитую: " На нафтобазах ТОВ "БРСМ-Нафта" (код 32054607) за адресами: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с.Переяславське, т.. Шевченка, б.1А та Київська область, Васильківський район, с.Крячки, т.. Кривова, б.42 встановлено знаходження нафтопереробних заводів по незаконному контрафактному виробництву автомобільних бензинів шляхом змішування низькооктанових бензинів, газового конденсату, реактивного палива та хімічної речовини - платформат з паливними добавками, а також спиртами. В результаті цього змішування на нафтобазах незаконно виготовляються бензини А-95, А-95 євро та А-95 преміум (із вмістом спиртів), що є ознаками кримінального правопорушення, передбаченого т..ст. 202, 227 КК України".

Друга адреса, це якраз нафтобаза на якій сталася пожежа. На першій адресі пожежа також може статися. Тому що "нафтобаза" та "завод" це різні речі. Там, де відбувається виробничий процес, інші вимоги до техніки безпеки, свої протипожежні заходи.

Виробництво на порядок небезпечніше, більш вразливе від людського фактору( паління персоналу), механічного (більше причин для виникнення іскри), хімічних реакцій та процесів. А якщо офіційно підприємство функціонувало як нафтобаза то безперечно власник не витрачався на техніку безпеки, тому і спалахнуло.

Чому нафтобаза функціонувала як завод? Я також описала це у звернені. Справа в тому, що БРСМ має розгалужену мережу заправок: понад 140, на яких продаються різноманітні види бензинів. Проте компанії групи БРСМ протягом 2014-2015 рр. взагалі на митну територію України не імпортували бензин А-95. А тепер визирніть у вікно автомобіля - цей бензин активно продається наїх заправках!!!

Тому що підприємства групи компаній БРСМ, наприклад ТОВ "Укртрансоіл-2009", активно імпортували добавку ефір-метіл-трет-амілову для підняття октанового числа. В 2014 році аж 36 тис. тон.

Це дає повне розуміння, що підприємства групи компаній БРСМ здійснювали виготовлення бензинів на нафтобазах за вище вказаними адресами та їх роздрібну реалізацію через свої АЗК на території України.

"Бодяжний" бензин дає мегадохід не тому, що 95-тий дорожчий за 92-гий. А тому, що можна використовувати для виробництва контрабандні складові, не платити акциз і ПДВ. А податки в кожному літрі бензину становлять майже 10 грн.

Беручи до уваги, що середня вартість бензину у період 2014 року - 2015 рр. становила близько 17 грн. за 1 літр, можливо порахувати, що група компаній БРСМ за вказаний період реалізувала бензину понад 350 тис. тон. При цьому, при середньому акцизному зборі за 2014-2015 рр. 200 євро за тону, група компаній БРСМ за рахунок незаконного виготовлення пально-мастильних матеріалів не сплатила до бюджету акцизний збір на загальну суму 70 млн євро і ПДВ майже на мільярд грн.

Отже, на одній чаші терезів був такий мегадохід на інші заходи безпеки. Жадібність переважила. Тому нафтобаза і запалала.

А тепер так само детально напишу, чому я лише напередодні пожежі звернулася до ДФС, якщо мені були відомі факти злочину. Чому правоохоронні органи не відреагували раніше? Чому БРСМ уникає платити податки в стилі Курченка після Майдану і ніхто за це не сидить?

Почну з того, що власник БРСМ до сих пір Едуард Ставицький, який повинен був сісти, а продовжує грабувати Україну, фізично перебуваючи в Ізраїлі.

Це саме той Ставицький який втік з України з посади міністра палива та енергетики уряду Азарова. Саме той Ставицький, який в 2007- му році, будучи керівником НАК "Надра України" організував для Януковича відчудження державної резиденції "Міжгір'я". Одним словом - холоп Януковича, чи як політкоректно - менеджер Сім'ї. Сьогодні він менеджер тієї ж самої мафії-Сім'ї, лише вже без Януковичів.

Треба визнати, Майдан почистив Україну від публічно засвідчених членів мафії-Сім'ї, зокрема від сімейства Януковича, але середня ланка Сім'ї залишилася, і тримає на плаву свої злочинні схеми, зокрема і БРСМ Ставицького.

Я, як член правлячої коаліції, несу за це відповідальність. Тому говорити про це - брати на себе удар. Проте, як інакше? Щоб побороти проблему треба спочатку її визнати? Правда?

Далі: визнаю, у нас є чимало державних органів, які повинні були боротися зі злочинами Ставицького. Однак мушу визнати: бралося за це лише МВС.

У генпрокуратури була інша роль: восени минулого року справу по БРСМ, яку розслідувало МВС, забрала генпрокуратура і закрила. Це нещодавно підтвердив голова СБУ Валентин Наливайченко. Нагадаю, він заявив, що один з заступників генпрокурора закрив справу БРСМ і став співвласником частини бізнесу Ставицького.

Чергову спробу розслідувати злочини Ставицького МВС здійснило незадовго перед пожежею на нафтобазі у Василькові.

Причому були задіяні всі можливі хитрощі задля отримання результату. Відкриттю кримінальної справи передувало ґрунтовне неофіційне розслідування, яке організував Сергій Пашинський. Хитрість полягала в тому, щоб надати в міліцію серйозний фактаж, щоб МВС встигло далеко просунутися в розслідуванні, поки не прокинеться генпрокуратура.

Що я маю на увазі? Нагадаю, як МВС встигло арештувати Бакуліна поки генпрокуратура не забрала справу…

Ось деякі факти, які були встановлені в неофіційному розслідуванні.

Наприклад, було виявлено, що з БРСМ-Нафтою була споріднена фірма ТОВ "Росукренергохолдінг". Вони вдвох знаходяться за однією адресою. Ця друга фірма легалізувала контрафактне паливо ( надувала липовий податковий кредит, звільняла БРСМ від акцизів, які платить виробник бензину). Це мало такий вигляд: фіктивні фірми продавали "Росукренергохолдінгу" величезні об'єми бензину 95-го, що буквально виникав з повітря.

Наприклад, фіктивний ТОВ "Бел Оіл" продав ТОВ "Росукренергохолдінгу" бензин на суму більше 3 млрд грн. Позаяк це була безтоварна операція з метою прикриття незаконного виготовлення бензину, бюджет недоотримав ПДВ в розмірі 622 млн грн!!!

Таких конкретних фактів в неофіційному розслідуванні була зібрана ціла низка, лише стосовно уникнення сплати ПДВ на суму на 1 млрд190 млн.

Ці дані розслідування були особисто передані Авакову, він тихенько дав хід цій справі. І яке ж було його здивування, коли з генпрокуратури прибігли на … другий день і справу вилучили.

Що було далі?

Була спроба ще одного хитрого маневру - я особисто завезла депутатське звернення з усіма фактами злочину по БРСМ-Нафті в ДФС. Навіть по пошті не ризикнула надіслати. Однак не встигли зупинити "бодяжний" завод - буквально через кілька днів на ньому спалахнула пожежа.

Звичайно мені, як члену коаліції, не має виправдання - якщо злочин не зупинений, злочинці не покарані - це моя вина, я не можу все перекласти з себе на генпрокуратуру.

Проте, повірте, дуже важко досягати результатів. Тому, що навіть на невдалі спроби покарати Ставицького удар з його сторони у відповідь був десятикратно потужніший.

Шалена дискредитація Авакова і Пашинського в інформаційному просторі викликана тим, що вони прищемили хвоста Ставицькому та іншим членам Сім'ї.

Від Ставицького до Онищенка

Для розуміння, якою зараз є Сім'я, пропоную прослідкувати джерела її народження. Мені як журналісту пощастило зазирнути в ці джерела ще в 2007 році.Тоді мені опанувала ідея дослідити тему приватного видобутку газу.

Нагадаю, прем'єром тоді був Янукович, міністром екології Джарти, а Ставицький керівником НАК "Надра України". Я зробила дуже просто: поїхала Полтавською областю, в райцентрах дізнавалася назви приватних фірм, які володіють свердловинами, а потім з'ясовувала, кому вони належать і виклала результат журналістського розслідування в статті "Джарти-сарай в мінприроді".

Як я тоді з'ясувала, в ті роки ліцензії на видобуток газу вкупі з функціонуючими державними свердловинами активно передавалися в приватні структури. Новоствореним газодобувними фірмами керували люди з оточення Джарти, ліцензії для них підписував Ставицький.

Офіс реєстрації цих структур був у Києві (Боричів Тік, 35). Там само тоді знаходилася приймальня народного депутата Борта, людини з оточення Джарти.

Хоча зрозуміло, ті особи тоді виводили державні свердловини в приватну власність не для себе. Для Януковича. Вони були його менеджерами. Наприклад, після смерті Джарти вся команда його юристів пішла під Олександра Януковича. Також, ще раз нагадаю, коли Ставицький організовував для Януковича газовий бізнес, він же курирував відчудження "Міжгір'я".

В кінці 2007 уряд очолила Тимошенко. Януковичу потрібно було терміново захистити забрані у держави свердловини, він почав змінювати директорів та засновників фірм, щоб створити видимість продажу бізнесу. Тоді вперше засвітилася особа, яка нині стала зіркою вітчизняного газовидобутку - Олександр Онищенко (Кадиров).

В 2008 році він очолив ТОВ "Надра Геоцентр". Це одна з фірм, в яку Джарти та Ставицький наповнили державними свердловинами. Ця фірма мала адресу на Боричевому Току, 35 - саме там, де знаходились службові приміщення депутата Віталія Борта, партнера Василя Джарти. Керівником фірми до Онищенка був Денис Юрійович Курило. Саме його особа показувала, що цей бізнес створював Джарти. Зв'язок прослідковувався такий: Курило як адресу своєї реєстрації вказував квартиру № 58 по вул. Павлівська, 26-41, в місті Києві. Згідно з базою податкової, в цій самій квартирі "проживав" ще один громадянин - Нахлупін Віталій Германович. В 2007 році Віталій Германович був радником міністра навколишнього середовища Василя Джарти. В інтернет-просторі Нахлупін "засвітився", як спеціаліст по продажу парникових квот (на цей факт я зверну увагу пізніше).

Одже директор "Надра Геоцентр" був людиною Джарти, і я як журналіст це засвітила, тому після перемоги Тимошенко довелося шукати нового Фунта, і в команду менеджерів Януковича в газовій сфері ввійшов Онищенко-Кадиров.

Майдан став для Онищенка манною небесною. Він перетворився з підставного на фактичного власника "Надра Геоцентр" і цілого ряду інших фірм Януковича в газодобувній сфері.

Манни небесної виявилося так багато, що Онищенко навіть купив у Юлії Тимошенко посаду міністра екології, поставив туди свого кишенькового міністра - Шевченка. Який "героїчно" стоїть на сторожі ліцензій виданих фірмам, які нині контролює Онищенко, хоча їх діяльность - суцільні схеми пограбунку держави, уникнення оподаткування( про це з переконливими фактами я викладу в наступній статті).

Як один з доказів того, що Онищенко контролює міністертво: він (також Президент федерації кінного спорту) призначив свого колишнього підлеглого директора Львівського іподрому Максима Карпіна в.о. голови Державної служби геології та нард України. Зрозуміло, у Онищенка - власника газодобуваючих підприємств з головою Держгеонадр приблизно стільки ж спільного, як у Президента федерації кінного спорту з директором іподрому.

Отже Онищенко-Кадиров зараз є фактичним власником надзвичайно жирного шматка в сфері приватного видобутку вітчизняного газу. Разом з ним цей пиріг в Україні ділять вже згаданий Ставицький та Юрій Бойко. Фактично всі вони втрьох тримаються однієї команди.

Онищенко завів цілий перелік людей Ставицького в мінекології. Вони зараз працюють над тим, щоб вивести залишок коштів, отриманих з Японії від продажу Японії парникових квот (а таких майже мільярд) на підприємства Марчевського, колишнього радника Ставицького. Я вже про це багатократно писала. Нагадаю, Марчевський в часи Януковича повинен був вивозити шкідливі відходи з України за державні кошти (майже мільярд грн.). Однак замість цього вивозив злегка забруднену землю.

Як бачимо тему "дерибану" кіотських коштів почав ще Джарти, а намагаються закінчити породжені ним спадкоємці.

Від Онищенка до Єрємєєва

Потягну ниточку далі: депутат Онищенко - член фракції Ігоря Єремєєва "Воля Народу". У них цілий перелік спільних схем. У Єремєєва і Ставицького також багато спільного, зокрема вони основні виробники контрафактного бензину, як з газового конденсату державного "Укргазвидобування" так і фірм Онищенка.

До речі, йдеться про надзвичайно великі втрати для державного бюджету: контрабандні нафтопродукти займають близько 25% від обсягу реалізації на ринку, а контрафактні - близько 30%. Державний бюджет України недоотримує щомісячно понад 1 млрд гривень податків, в т.ч. великі обсяги акцизного збору".

При чому фірми Ставицького, Єрєєєева купують газовий конденсат для виробництва контрафактного бензинуза надзвичайно заниженою ціною в "Укргазвидобуванні".

А ще нагадаю, як Єрємєєв вдало став посередником між "Укргазвидобуванням" і Міноборони в закупівлях бензину А-80. Лише на одній операції навесні цього року він заробив 88 млн грн. Похвалюся, я доклала зусиль, і уряд затвердив постанову, яка прибирає приватного посередника, тепер "Укргазвидобування" має право брати участь в тендерах Міноборони напряму.

А тепер один штрих на тему, чому "Укргазвидобування" в ціновій політиці таке лояльне до бізнес-інтересів Онищенка. Тут можна показати пальчиком на Олександра Сомова, призначеного першим заступником " Укргазвидобування". Він прийшов в державну компанію з посади голови правління ПАО "Пласт ", який зараз контролюється Онищенком.

Як підтвердження - потужне газовидобувне підприємство "Пласт", зареєстроване за адресою Київська область, Миронівка вул.Леніна 48, в офісі Онищенка (це округ, де його обрано народним депутатом).

За цією ж адресою знаходиться згадане вище ТОВ "Надра Геоцентр", ТОВ "Хас" та багато інших підприємств, які експлуатують колись державні свердловини. Причому це дуже потужний бізнес. Наприклад, фірма "Хас" видобуває близько 80 млн кубометрів газу на рік.

У тому офісі в Миронівці я побачила на столі та сфотографувала документи ТОВ "Природні ресурси+". Ця фірма відома тим, що "Укргазвидобування" за смішні кошти продало їй послугу "право користування свердловинами" через кілька днів після розстрілу Майдану.

Коли я фотографувала ці документи, на мене кинувся помічник Онищенка-Кадирова, якого в Миронівці знають як особу, що за гроші Онищенка возила тітушок на антимайдан. Виходить: коли підлеглі Онищенка вбивали майданівців, їх бос "дерибанив" свердловини? А тепер він став одним з найбагатших людей України?


Від Онищенка до Бойка

А тепер ще одна цікава деталь, яка являє наступну ключову фігуру з Сім'ї. Хоча ця особа давно в Україні відома, як "сімейна". Це Юрій Бойко.

Коли в 2011 році я проводила своє журналістське розслідування в темі вишок Бойка я встановила, що британська фірма, що продала Україні вишки, споріднена з фірмою, що продала буксири для транспортування вишок ( як і у випадку з вишками ціна на буксири вдвічі перевищувала заводську). В свою чергу друга фірма була афілійована з фірмою, яка була кінцевим власником приватного будиночку Януковича під Масандрою. Ось докази: фірма, що продала буксири " Verylux Company LLP " мала ідентифікаційний код в британії ОС 335307. А фірма, що була кінцевим власником чайного будиночка Януковича " Roadfield capital LLP " - ОС 335303. Як бачимо, фірми були зареєстровані разом, в подальшому зміни в реєстраційні документи вносилися не лише ідентичні, не лише єдиним почерком, а також в один день.

Це говорить про те, що надзвичайна рентабельність в цій корупційній схемі робилася в інтересах Януковича, а Бойко був лише сімейним менеджером.

Проте відкриття на цьому не завершились. Я виявила ще одну споріднену з вищепереліченими фірмами компанію "Triolux sales llp" - вона імпортувала в Україну легкові автомобілі.

Я залізла в базу української митниці і побачила, що ці автомобілі в Україну ввозилися для ТОВ "Ф -1" та ТОВ "АТ Імпорт". І що цікаво, підставний засновник цих фірм ( Журавель Дмитро Михайлович) паралельно був засновником підприємства, що мали договір спільної діяльності з "Укргазвидобуванням" - ТОВ "Хас" та ТОВ "Фаворит систем". Другою зараз фактично володіє Ставицький, а документи першої я знайшла в офісі Онищенка в Миронівці. Як всі вони між собою переплетені!!!

Однак це ще не все, ця історія веде нас до ще однієї ключової персони.

Від Ставицького до Артюхова

В автомобільному бізнесі в часи Президенства Януковича також активно працював нинішній перший заступник керівника СБУ Юрій Артюхов. Зокрема він був віце-президентом "віджатого" у американського громадянина автосалону ТОВ "Автосоюз" біля Петрівки у Києві.

В цей же час Артюхов офіційно значився помічником на державній службі народного депутата Борта. Це той самий згаданий вище Борт, в офісі якого під час другого прем'єрства Януковича Ставицький поселяв фірми, яким передавалися державні свердловини, які потім частково перейшли у фактичну власність Онищенку (як "Надра Геоцентр").

Тому не дивно, що Артюхов активно покривав схеми по несплаті податків, по контрабанді палива, вироблення контрафактного бензину Ставицьким, Онищенком, Єрємєєвим.

Це дуже коротко викладена історія, як вчорашні менеджери Януковича створили нову Сім'ю (мафію). Я далеко не всіх згадала, у цілій низці згаданих епізодів в мене є серйозна доказова база, яку я викладу в наступних публікаціях.

Чому я не написала все це раніше. Тому що я не журналіст, а депутат. Я робила депутатські звернення, подібні до звернення по БРСМ. Їх доля була аналогічна.

Тому на закінчення, хочу сказати, що звичайно, я також винна за все це. Проте, повірте, зараз дуже важко боротися з тим мафіозним павутинням. Ніколи не було так важко не здаватися.

Я пам'ятаю свої почуття, коли я кричала міліції в 2013 році- "Я ніколи не здаюся!" -, коли та загнала мене на острівець серед болота під Сухолуччям у Януковича. Як тоді було легко не здаватися: втопитися, проте не здатися. Хоча здатися було розумно: ну не замордували ж би мене. Просто здатися було принизливо. А тоді в душі все було так просто - гідність важливіше за життя, все крапка.

І те болото посеред мисливських угідь Януковича не порівняти з тим болотом, посеред якого я зараз. Тому що зараз не здатися - означає свідомо пожертвувати своєю репутацію. Адже якщо ти працюєш на державу, ти переходиш дорогу тим менеджерам Януковича, які її грабують зараз. Вони - грабують, отже мають гроші, отже купують оптом політичних спічрайтерів та ЗМІ і топлять тебе у багнюці. До процесу обов'язково приєднується цілий легіон безплатних гієн з фейсбуку, яким тільки дай когось склювати. Зараз, були би гроші, легко "розжовувати" суспільству щодо будь-якої персони, що вона є головним злом країни. Тому що, це в часи Януковича суспільство не вірило "бруду", бо було певне, що якщо тебе знищують - значить, ти перейшов дорогу Януковичу. А тепер вірить, хоча інформаційно тебе вбивають ті самі і тими самими методами. Ніколи ще ті, хто щиро бореться, не мав так мало підтримки в суспільстві.

Тому менеджери Януковича цвітуть, а ти продовжуєш нерівний бій з ними, і знову в очах суспільства ти не герой, а ворог, бо саме з тебе вимагають відповіді чому ці менеджери такі впливові.

Тому легше не воювати, легше брати гроші або закривати очі на існування мафії менеджерів Януковича і тоді залишатися в очах суспільства білими і пухнастими. Проте я впевнена, зараз ті часи, коли гідніше мати забруднений вигляд, проте знати, що ти чиста, і головне - не здаватися.

Тетяна Чорновол, censor.net.ua.

You have no rights to post comments