Володимир Яковенко працює на Київському бронетанковому заводі понад 40 років і вже 15 років головує його профспілкою. Та досі такого відвертого та зухвалого розкрадання коштів, як за останні два місяці ще не бачив.

Вражаючий факт: такий собі Шоломицький Л.В., що заступив на посаду тимчасово виконуючого обов’язки директора ДП «Київський бронетанковий завод» 16 травня цього року, менше ніж за два місяці довів підприємство майже до повного банкрутства. На совісті нового начальника афера з розкрадання державних коштів, шахрайство, саботаж виробництва, диверсія, підрив боєздатності Збройних Сил України, тим самим це означає зраду державним інтересам, фактично, у військовий час.

Потрібно віддати належне оперативній реакції профспілкового комітету підприємства, Соціал-Національної Асамблеї та окремо депутату Київської Ради (водночас голови Комісії по боротьбі з корупцією у м. Києві) Ігорю Мусійчуку. Саме ці люди надіслали документи по факту розкрадання майна до Верховної Ради в Комітет по корупції, та до Генеральної прокуратури; про що повідомили зі спеціальної прес-конференції 2-го липня 2014 року.

Комісія Київради з питань дотримання законності і боротьби з корупцією ініціює розслідування фактів розкрадання державних коштів, які здійснило керівництво «Київського бронетанкового заводу». Під час розслідування встановленні факти грубого перевищення своїх повноважень Шоломицьким, та порушення ним чинного законодавства України. По факту закупівлі державою 11 машин БТР-3Е на баланс заводу було перераховано 61 мільйон гривень. Із цих коштів, за час управління паном Шоломицьким недоцільно потрачено майже 46 мільйонів. Здійснювались недоцільні покупки, до того ж у сумнівних фірм, з якими підприємство досі ніколи не співпрацювало. Звісно, ті деталі і матеріали проходили за накладним по вдвічі, а то й втричі завищеним цінам. Більше того, деяких матеріалів на підприємство так і не поступали!

Для прикладу, 12 мільйонів гривень було перераховано сумнівній охоронній фірмі для закупівлі корпусів для БТР-3Е, хоча згідно закону, такі корпуси можна закуповувати лише у спеціалізованого підприємства. В Україні існує лише одне таке підприємство: ЗАТ “Лозовський ковальсько-механічний завод”. Щодо закупівлі цих деталей у інших фірм не може бути і мови! Та факт залишається фактом: гроші потрачені – корпусів немає.

Також було проведено цікаву аферу зі станками заводу. Працюючі станки, у чудовому стані, були «відремонтовані та модернізовані» на суму 450 000 грн. кожен. (Вартість одного станка від 9 до 13 тис гривень.)

Загалом із коштів, перерахованих державою заводу за останнє замовлення залишилося 15 мільйонів гривень. Занепокоєння викликає той факт, що діяльність заводу фактично призупинена. Працівники підприємства б’ють на сполох: уже сьогодні у заводу колосальна заборгованість по кредиту, що дає банку підстави для оголошення ЛД «Київський бронетанковий завод» банкротом.

Ніхто не має сумнівів, що такі швидкі виведення активів пов’язані зі ситуацією на Сході. Для потреб АТО потрібні ці БТРи. Але яку дати оцінку цим розкраданням: намагання когось нажитися на війні, чи умисний саботаж і диверсія? – Доведеться надалі розбиратися СБУ та Генеральній прокуратурі.

Сумно і смішно, коли у час військового конфлікту потужний завод по виробництву важкої бронетехніки розбомбили ззовні, а зсередини; нанесли не фізичний, але економічний удар. До слова, за два місяця перебування Шоломицького його на посаді, заробітна плата багатьох працівників знизилась далеко за межу прожиткового мінімуму.

Сумно і смішно, коли у продукції заводу є НАГАЛЬНА потреба і замовником є ДЕРЖАВА, підприємство замість того, щоб рахувати прибутки ледь животіє; ледве тримається на плаву.

Якщо сьогодні терміново не зайнятися порятунком цього стратегічно важливого підприємства та не почати процес арешту та заморозки коштів тих підставних фірм, то як, вразі потреби ми будемо захищатися завтра? 

Ярослав Ферій, Media100.org