Вечерний доклад.
1. В четверг, полагаю, будем с Генпрокурором и главой СБУ иметь возможность предоставить промежуточный отчет о расследовании дела о массовых убийствах. Покажем и расскажем то, что не повредит процессу дальнейшего следствия. В том числе - откроем информацию и о задержанных подозреваемых. В том числе, как из состава правоохранительных органов, так и из состава организованных криминальных банд. Доложу и о завершенных эпизодах расследования, из тех, которыми занимается следователи МВД.
2. Снова про изъятые МВД нефтепродукты в рамках расследования махинаций компаний, которые связывают с неким Курченко.
Процесс следствия и обнаружения активов - бензин, солярка, мазут, нефть - идет вглубь. В рамках дела нефтепродуктов по всей стране изъято под 100 тыс. тонн. И удя по всему, еще далеко не финиш..
Дело и расследование далеко не завершено, и стоять этому добру (судя по всему народному) ждать? В то время как на посевную стране не хватает средств?!
Вышли с инициативой – немедленно продать все изъятое – пустить бензин в работу, а арест уже обратить на вырученные деньги, размещенные в Нацбанке. Проговорил с премьером, министром юстиции – готовим проект постановления Кабинета министров на будущую среду. Потом на основании этого обратимся в суд – и сможем отдать бензин в «народное хозяйство».
В рамках этого же дела зафиксировали схему передачу Одесского НПЗ от компании Курченко в пользу одного из российских банков. Мягко говоря, по нашим оценкам, очень сомнительную схему. Приступаем к изобличению мошенничества в рамках формальной процедуры, с тем, что бы вернуть собственность завода в Украину.
3. В ближайшие два дня завершится служебное расследование по инциденту при задержании и гибели в Ровно А. Музычко. Все материалы и выводы будут полностью доступны и опубликованы. Все материалы дела будут также переданы для изучения Временной следственной комиссии Верховной Рады во главе с депутатом Ю.Деревянко. Насколько я понял его сегодня, он привлечет так же к анализу материалов представителей общественности. Помимо этого, в рамках установленной законом процедуры, свою проверку проводит Генпрокуратура.
Так что, для желающий познать истину и факты – есть все возможности. Я это приветствую и содействую этому. Желающим политиканствовать вокруг этого – даю ноль внимания.
4. МВД рассчитывало на более жесткую санкцию для некоего Топаза, что был задержан два дня назад в Харькове – по подозрению в ряде преступлений в Киеве и Харькове . Однако суд вынес лишь круглосуточный домашний арест. Имею обоснованные претензии к этому вердикту суда. Следствие будет подавать апелляцию. Считаю, что мы имеем серьезную проблему в судебных органах в Харькове. Ведется проверка оперативной информации..
Опять скажут, что министр давит на суд (как в случае с задержанным судом Бакулиным уже говорили). Отвечу – ничуть не бывало – это наша процессуальная публичная позиция. Хватит непонятных судебных чудес «под столом». Буду называть все своими именами. Пусть неуютно будет тем, кто принимает сомнительные решения..
5. В рамках расследования по тому же Харькову задержаны исполнители серии поджогов автомобилей активистов Евромайдана в декабре-феврале. Как задержаны и нанесшие ножевые ранения активисту Дмитрию Пилипцу. Идут интенсивные следственные действия. Пока об этом больше не скажу..
6. Во вторник начинает работу Общественный Совет по реформированию МВД, возглавить который пригласил известного правозащитника Евгения Захарова. Мы уже провели предварительное заседание. Евгений привлек к работе ряд известных экспертов. Это предельно важно и актуально сейчас, как бы не было тяжело с текучкой.
Свое участие в процессе формирования концепта нового МВД предложили Евросоюз – спасибо послу Томбинскому, Соедененные штаты, Грузия, Польша, Германия, Великобритания. Сегодня встречался с послом Канады. Готовы помогать не только советом, но и материально – что в нашем положении секвестра бюджета – важно.
Отдельно скажу – мы определили для себя окно возможностей для реформы – тянуть нельзя – все решения нужно принять в течении 6 месяцев.
Работы много. Присоединяйтесь. Писать прошу не мне, а Евгению Захарову. Он выстраивает процесс учета всех важных предложений.
7. Идет процесс по кадровому подбору на руководящие посты в милиции, как и было объявлено ранее – при участии люстрационного комитета Егора Соболева, Юрия Бутусова, Евгения Захарова. Прошу участвовать:
Днями Міністром внутрішніх справ було оголошено конкурс на відбір кандидатів на заміщення посад керівників ГУМВС, УМВС України в Київській, Львівській, Волинській та Тернопільській областях. До комісії звернулося 33 кандидати.
Ураховуючи суспільну необхідність обговорення цих кандидатур та забезпечення прозорості та контролю з боку громадськості, пропонуємо список осіб, які виявили бажання прийняти участь у конкурсі.
Звертаємося до небайдужих громадян з проханням взяти участь у обговоренні їх. Пропозиції надсилати на електронну адресу Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра..
СПИСОК
осіб, які виявили бажання взяти участь у конкурсі на заміщення вакантних посад керівників територіальних органів
На посаду начальника УМВС України у Волинській області:
генерал-майор міліції Швидкий Віктор Васильович
полковник міліції Коваль Василь Дмитрович
полковник міліції Шпига Петро Петрович
Лебідь Михайло Адамович
На посаду начальника ГУМВС України в Київській області:
полковник міліції Грінцевич Ігор Петрович
полковник міліції Закорко Іван Павлович
полковник міліції Маральов Юрій Васильович
підполковник міліції Роман Михайло Михайлович
Горбонос Микола Миколайович
Сологуб Сергій Віталійович
Яскевич Ігор Миколайович
Шуляк Сергій Миколайович
На посаду начальника ГУМВС України у Львівській області:
генерал-майор внутрішньої служби Ільницький Василь Якович
полковник міліції Ващишин Ярослав Васильович
полковник міліції Дитюк Володимир Зеновійович
підполковник міліції Богомол Олександр Миколайович
Броневицький Станіслав Романович
Загарія Дмитро Дмитрович
Зінько Михайло Зеновійович
Казімов Рустам Баламірза Огли
Козак Назарій Степанович
Кундик Василь Васильович
Курочка Михайло Іванович
Родинюк Любомир Володимирович
Максимов Віталій Вікторович
Торопчин Олексій Дмитрович
Вольський Олександр Олександрович
Баховський Роман Іванович
На посаду начальника УМВС України в Тернопільській області:
полковник міліції Гіль Валерій Борисович
полковник міліції Левицький Василь Васильович
полковник міліції Матрифайло Андрій Васильович
полковник міліції Облещук Василь Корнелійович
Галунько Валентин Васильович
Максимов Віталій Вікторович
Чорний Михайло Ярославович
Шуманський Василь Петрович
* *
P..S Завтра с утра работаем на полигоне Национальной Гвардии Украины в Петровцах. Новая техника и учения мобилизованных резервистов, совместно с контрактниками. Будет интересно! Пресса приглашается с 11-00.
Арсен Аваков, glavcom.ua
Трупи я в житті бачив. Але те, що біля метро, справді вразило. Звірі, – львівський «беркутівець» про Євромайдан
Це інтерв’ю ми зробили на початку тижня з одним із львівських працівників уже розформованого спецпідрозділу «Беркут». Хлопець сам вийшов на редакцію. Чому він це зробив, що справді робили львівські спецпризначенці на Майдані, читайте в ексклюзиві на Galnet.
Наш співрозмовник – високої статури молодий мужчина. Багато курить, тому інтерв’ю доводилося переривати. Очевидно, нерви даються взнаки. Розмовляємо у шумному кафе у центрі Львова
То ти годишся щоб я це все писала?
Ні, робіть записи на папері. Потім все перепишете зі слів.
Гаразд. Отже, є загальна версія, що львівський «Беркут» участі у розгоні мирних акцій на Майдані не брав, а стояв десь у Межигір’ї …
Брехня. Поширюють її наш командир і «прібліжонні».
То розкажіть, як це було?
Це довго розказувати. Питайте, що цікавить.
Коли ви приїхали до Києва?
Ротацій було дві. Перша ротація з 23-го листопада по 8-ме січня. Спочатку поїхало 70, потім доєдналося ще 50. Друга була з 14-го січня по 19-го лютого. Дехто лишився і до 20-го (криво усміхається).
А була можливість не їхати? Відмовитись?
Як? Не поїхала тільки авторота і ті, що мали навчальні сесії. Лікарняні відмінили одразу з першого дня. Служба, наказ.
Розкажи про оцю першу ротацію. Участь у розгоні студентів брали?
Ні. Починаючи з 23-го ми стояли на охороні Кабінету міністрів. Випадок з машиною біля Українського дому пам’ятаєте? Там ми стояли майже в перших рядах. З харківським «Беркутом».
Відбивали цю машину?
Ну так. Трохи поштовхались. А студентів ні, не розганяли. Нас підняли, проте не посилали. По радіо чули все. Це був перший шок. До речі, тоді, здається, видали перші гроші.
Які гроші?
Ну як які? Гроші. По тисячі гривень на кожного. На офіцерів – удвічі більше.
А як це відбувалось?
Командир Ростислав П. давав (гроші – ред.) ротним, а ті по взводах роздавали. Потім, як правило, видавали або раз на тиждень, або перед якимось «махачем». Попервах не було взагалі що їсти. На канапках жили. Спали на підлозі в Кабміні.
А під Адміністрацією президента 1 грудня стояли?
Ні. Під Кабміном. Хоча після першого (грудня – ред.) так, нас почали ставити на Банковій (біля Адміністрації президента – ред.), на різних виходах.
А як взагалі це відбувалося?
Ну як. Приїжджали автобусом. Ставали зранку десь о шостій на 12 годин. Дві години стоїш, дві години в автобусі «кімариш». Якщо якісь «двіжухи» – стоїш і стоїш.
У штурмі у грудні участь брали? З понеділка на вівторок?
Звісно. Всі брали. Нас тоді підняли по тривозі. Пошикували, дали вказівку відтісняти. Там, мовляв, на квадрати Майдан розбити, але без кийків і щитів. Тоді завели, здається, з боку Європейської площі. Наприкінці, біля будинку того, що згорів, штовхались, і на вулиці вище (Михайлівська – ред.). Біля нас кілька разів Кличко проходив, вмовляв там, все таке. Ось там і серед наших проявилися перші «дикі».
«Дикі»? Що маєш на увазі?
Розумієш, силу можна застосовувати по-різному. Були ті, кому рвало дах. Вислужитись хотіли, або по життю такі.
І багато їх?
Є трохи більше, ніж би хотілося.
Що було далі?
Далі було більш-менш спокійно. Переселили в Пущу, в санаторій. Потім ставили на охорону Межигір’я.
А новини дивилися? Інформацію отримували?
Телевізора не було, тільки радіо. Рідні дзвонили, переказували.
А от на Грушевського львівський «Беркут» стояв?
Стояв. З самого початку. Здається, в 7-ій ранку нас погнали на Межигір’я тоді. А десь о 17-ій ми вже були на Грушевського. Стояли за ВеВешниками разом з харківськими. Тоді все почалося по-справжньому. Гранати, зброя, перші жертви.
Можеш про це трохи розказати?
Можу. Відчуття таке стало притуплене. Нам ще зі Львова на взвод дали по дві помпові рушниці. Там (на Грушевського – ред.) видали ще по три на взвод. От «дикі» і пішли стріляти. Правда, на передньому плані там якийсь спецназ стояв. Він шмалив найбільше. Але і наші стріляли.
Офіційне міліцейське керівництво тоді виправдовувалося, що мовляв бойових набоїв не видавали…
Та яке там не видавали! Патрони видавали взагалі дуже вільно. Оті патрони, що машини зупиняти, видавали без особливого там контролю ( Саме кулею «блондо», призначеною для зупинки транспортних засобів, були вбиті перші активісти – ред.).
І наші бойовими стріляли?
Оце не знаю. Там декого перло з наших «рембів». Гранатами тими стріляли точно.
То скільки днів ви стояли на Грушевського?
Довгенько. На відео там потім дивилися – наші автобуси біля Камбіну, ті, зі скрученими номерами.
А коли почали саме львівські «беркутівці» тікати? Покидати ряди?
Перші майже одразу. Потім – після перших днів на Грушевського. Розумієш, у декого із наших там родина реально з іншого боку стояла. За барикадами. Бачили, як над тим козаком знущалися, харківські його зняли і привели.
А тих, що тікали, старались якось втримати?
Ну та, грошей обіцяли більше. Підвищення. Донецький «Беркут» без грошей взагалі відмовлявся на Грушевського навіть команди виконувати. Відкритим текстом.
Ота ситуація з Тимківим (Роман Тимків – львівський «беркутівець», який брав участь у побитті машини автомайданівця, присутність на місці події визнав – ред.), що би ти про неї сказав?
Дурень він по життю. Їхав ще з одним нашим на тій машині, що зараз «Правий сектор» на ній по місту вишиває. І з харківськими. В камеру (відеокамеру – ред.) попав, спалився.
А що, інші в об’єктиви не попадали?
Та нас знімали постійно. І «сімка» знімала, і наші, з батальйону. Там камер було не перерахувати. Якщо то все передивитися – готові справи на всіх. Дивно, що досі це не роблять.
Боїтеся?
Я – ні. Нехай «прібліжонні» бояться. Їм є чого. Хоча зара бачу – все куплено. Командир нас атестовує. Його вже раз хотіли звільнити, всі пацани написали, та де там. Ви не уявляєте скільки він грошей з Майдану привіз.
А от на піку протистояння, починаючи з 18-го лютого, львівський «Беркут» був?
Та були ми там всі, звісно.
Розкажеш?
Спочатку стояли біля Маріїнського. Тоді реально тітушки почали палити зі зброї. Завалили кількох, а тоді нас ганяли вулицею, де ті КамАЗи спалені. Тримали типу метро «Інститутська». Хаос був страшний. Керували в штатському. Стояли біля командирів і передавали їм накази.
А коли ти вирішив, що все? Коли трупи побачив?
Трупи я в житті бачив. Але те, що біля метро, справді вразило. Звірі. Але всі реально «дрогнули» ще до того. Підходили до командира, він обіцяв гроші, і що в першу шеренгу не ставитиме. Але ми все «поняли», коли побачили в «Омеги» автомати.
18-го числа?
Так. Дехто з наших навіть перепитували, чи справжні. Пацани не вірили. І отоді більшість сказала: все! Ми почали вимагати транспорт додому. Командир не дав. Ми тоді, частина з нас, на базу. 19-го приїхали ще раз, і зранку частина звалила назад в Пущу на базу майже одразу.
А що командир?
Та переконував. «Прібліжонні» залишились. А частина поїхала, почала шукати цивільне і тікали, хто як міг.
Це 19-го?
Так. Більшість почала звалювати 19-го. А потім 20-го приїхав і командир. Ростислав П. кинув там всіх і пригнав до Львова. Поранених усіх кинув. Ті теж добиралися самі.
Скільки було поранених?
Та багато. Купа з вогнепалами (називає прізвища). Стоп, це не пиши! Купа отримали травми від бруківки. Досі нікого не допитали.
А як той хлопець загинув (один із «беркутівців» львівських загинув на трасі біля Рівного – ред.) – Роман?
Мене там не було. Але наші говорять, що сам кинувся. У нас у багатьох нерви здали там, коли побачили це все.
Які зараз настрої у батальйоні?
Які там настрої? Наші хотіли на Майдан у Львові вийти, ті, що на Майдані у Києві були, розказати це все. Та командир не дав. Взяв лише автороту, з якої ніхто не їздив, щоб мовчали. Зараз, так виглядає, його прикривають згори.
А що там за історія з підпалом бази?
Важко сказати. Майор, який палив, він зараз в лікарні з опіками – ніби нормальний. Нащо це зробили, не знаю. А хлопці (двоє осіб загинуло під час вибуху на базі «Беркуту» – ред.) на той світ пішли просто так.
А про тих, що зі зброєю затримали у Миколаєві, здається?
Та от може то вони і палили. Теж дивись, затримали з вкраденою зброєю і досі не сидять.
Давай про тебе і таких, як ти. Який ти бачиш вихід з цього всього?
Нас багато готові говорити, та всі бояться. І навіть не стільки бояться, бо реально готові кидати службу, а просто не вірять , що все це можна розкрутити. Реально карати винних ніхто не збирається.
Як би їх мали покарати?
Та все просто. Мали б допитати всіх. Поранених – де отримали (поранення – ред.). Командира – за все. Решту, мене в тому числі. Але так виглядає, що купили всіх.
Тобі після розмови стало легше?
Легше – ні. Просто так бути не може. Типу і «Беркут» львівський ягнята, типу командири хороші і участі на Майдані ніякої не брали. Але чому люди загинули? От може поширите – важче буде прикривати.
Ольга Срібна, galnet.org
