В тому, що по відношенню до Радикальної партії з боку президентської влади розгорнуто масштабні політичні репресії, мабуть нікого вже переконувати не треба. Проти шести народних депутатів з фракції РПЛ порушено кримінальні справи, а одного з них Ігоря Мосійчука вже арештовано на два місяці. До того ж його ще й піддають моральним та фізичним тортурам. В людини відкрита язва дванадцятипалої кишки з кровотечею, що є загальновідомим протипоказанням щодо арешту, але апеляційний суд, виконуючи команду з Банкової, не приймає очевидний довід до уваги та залишає Мосійчука за гратами.
Святкування світлого дня Покрови 14 жовтня почалось для радикалів з обшуку партійного офісу в Конотопі та висунули підозру голові місцевої парторганізації Сергієнку за те, що брав участь у народній люстрації якогось чиновника корупціонера.
Лідер партії Олег Ляшко зберігає спокій та твердий дух – лиха без добра не буває. Коли два тижні тому він був у Запоріжжі, то так і сказав однопартійцям, - «Пам’ятайте, що найкоротший шлях до вершин влади веде із опозиції». Партія йому вірить. Від початку репресій, ще не було випадку виходу із партії та із парламентської фракції. Люди ж бачать несправедливість, цікавляться причинами, та все більше переймаються симпатіями до програмних партійних цілей та діяльності РПЛ. Потроху розвалюється створений ще недругами-регіоналами стереотип Олега Ляшка, як такого собі кумедного баламута з вилами навперейми.
І це не може позитивно не сказатись на результатах місцевих виборів. До того ж партія досить успішно виступила на минулих позачергових парламентських виборах, де РПЛ підтримали більше мільйону виборців (7,44%) – п’ятий результат. Що стосується Запорізької області, то підтримка РПЛ становила 5,76%, на нашому 82 окрузі – аж 9,48% (найвищий результат), Вільнянський район віддав 1425 голосів (7,4%).
В схожій ситуації тотальних репресій зараз знаходяться фактично всі патріотичні політичні сили та добровольчі військові формування. Та якщо в репресіях проти ВО «Свободи» є хоч якась логічна основа – організація мітингу перед будівлею Верховної ради, що закінчився терористичною провокацією з людськими жертвами. То по відношенню до Радикальної партії жодних видимих підстав немає. Тож цікаво знати, як радикали примудрились водночас «відтоптати мозолі» стільком «хорошим» людям, а саме президенту з його адміністрацією, КМУ з його міністерством внутрішніх справ, прокуратурі, судам та ще й більшості народних депутатів, які дружно та квапливо голосували за позбавлення І. Мосійчука депутатської недоторканості та арешту?
Ще рік тому, одразу після переможних для РПЛ парламентських виборів Олег Ляшка в інтерв’ю заявив, - «У мене є програма дій. Програма спрямована на національне виробництво, підвищення рівня життя людей. Будемо боротися з монополіями, усунемо олігархів від влади. Створюватимемо робочі місця. Дамо людям можливість працювати і заробляти. Хочу зробити людей багатшими, щоб не десяток сімей багатими були, а щоб був малий і середній бізнес. Малий бізнес – це інновації, це нові робочі місця, це майбутнє нашої країни. Чи буду я успішнішим, залежить від людей – як вони будуть мене підтримувати; від парламенту – чи будуть підтримувати мої ініціативи. І від Господа Бога. Без нього нікуди».
Щодо практичної реалізації, Ляшко визначає головні напрямки, - «Ми повинні робити радикальні економічні зміни. Це єдина можливість витягнути Україну з прірви. У структурі ВВП 70% – це промисловість. <…> Я не проти кредитів МВФ, я кажу, що їх треба правильно використовувати, не розкрадати, а вкладати в модернізацію промисловості. Сьогодні гаслом номер один для України є «модернізація або смерть».
Чи могло таке сподобатись олігархічній по суті владі з головним олігархом П. Порошенко на чолі? Звичайно ні… Тому заходилися спочатку ублажати, потім чинити тиск, а як і те не допомогло, вдались до прямих політичних репресій.
Олег Ляшко та його партія були й залишаються непохитними.
Зовсім нещодавно 11 жовтня Олег Ляшко прийняв участь і ток-шоу «Люди. Hard Talk. LIVE», в якому дещо розповів про свої особисті складні стосунки з президентом П. Порошенком. У січні, коли РПЛ заблокувала призначення на посаду голови «Надрагеології» помічника газового олігарха Оніщенка та екс-міністра Шевченка. Порошенко п’ять разів викликав до себе О. Ляшка та вмовляв відмовитися від блокування. При цьому він свої вимоги аргументував бажанням повернути свою долю в нафтогазовому бізнесі, раніше відібраний командою Януковича. Натомість пропонував різні високі державні посади для партії. Тобто – типову корупцію. Зрозуміло, що Ляшко з огидою відмовився.
За рік партія не змінила ні одного пункту своєї програми. Зате з’явилися нові, як то вимога звільнення генерального прокурора Шокіна, притягнення до кримінальної відповідальності Ю. Бойка і С. Льовочкіна, домоглися звільнення корупційного міністра екології Шевченка. Партія виступила проти змін до Конституції стосовно наданню спеціального статусу окупованим територіям Донбасу та на захист добровольчих батальйонів. Хіба це влаштовує президента, якщо Шокін його кум та особиста номенклатура, а з Бойком і Льовочкіним вони союзники в боротьбі з олігархом Коломойським, а спецстатус для ЛДНР він особисто проштовхує через парламент в угоду Нормандській четвірці та на пряму шкоду Україні?
Так Ляшко перетворився з союзника по коаліції в особистого ворога П. Порошенка. Влітку під час засідання Ради реформ в Адміністрації президента П. Порошенко в особистій бесіді спробував шантажувати О. Ляшка тим, що в нього є деякі «матеріали», які можуть бути використані проти партії. Тоді Ляшко заявив, що шантажу не боїться.
31 серпня за годину до голосування за зміни до Конституції на зборах керівників фракцій О. Ляшко повідомив, що фракція буде голосувати проти. Порошенко тоді вдався до прямих погроз. Став погрожувати арештом депутатів, що вже частково реалізовано. Як відомо, фракція голосувала проти та вийшла з коаліції через спільну позицію БППС та НФ з Опоблоком. Саме вихід РПЛ з коаліції остаточно «розв’язали руки» Порошенку щодо застосування політичних репресій.
Подальші події переконують, що таку партію і такого лідера як Олег Ляшко залякати неможливо. Водночас репресії безповоротно «спалили мости» для зворотного шляху. Тепер влада і радикальна партія непримиренні вороги до кінця. Причому конфронтація працює не на користь влади. Партія стоїть на твердих антикорупційних та антиолігархічних позиціях. Відповідно з влади остаточно «зірвано маску» реформаторства та очевидною стала мета консервації існуючої старої системи.
Люди все це бачать і правильно розуміють. Це означає, що інші демократичні політсили, що прислухаються до громадської думки, рано чи пізно змушені перейти до підтримки нової демократичної опозиції. З цієї точки зору прогноз Олега Ляшка щодо дострокових парламентських виборів навесні 2016 року вже не виглядає пустопорожньою мрією. Про цю перспективу вже активно заявляють авторитетні експерти, депутати та керівники фракцій. І це правильно! Влада, що зрадила Майдану, має піти, або бути повністю переформатованою, разом з прокуратурою і судами. Якщо Радикальна партія очолює цю боротьбу, значить це правильна партія.
Вадим Вишинський, кандидат в депутати до Запорізької обласної ради
(11 округ, Вільнянський район Запорізької області)
