— Юрій Анатолійович вітаю Вас.
— Вітаю Вас, вітаю наших глядачів.
— Почнемо з самого болючого — війни. Де шукати миру? Що ми можемо запропонувати нашому північному сусіду, щоб він зменшив тиск на Україну?
— Ви цікаво поставили питання. Ви знаєте, я на кілька питань хочу розділити Ваше питання. Як можна сьогодні і чи можна вести перемовини, і які перемовини з Путіним? Очевидно, що поки він є керівник величезної держави-сусіда, сусідів не обирають, до цього часу він буде далі визначати зовнішню політику Російської Федерації.
Навіть не зважаючи на те, що до Чернігівської області підтягнуті війська за Байкальського велико-східного округу, вдумайтесь, через всю Російську Федерацію, кілька тисяч кілометрів треба провезти ці війська, щоб притягнути до Чернігівської області. Чому? По карті стратегію вивчають, що там найближче до Києва. Це тиск такий. І разом з тим, ми говоримо про те, що треба щось запропонувати. Ви знаєте, весь час виникає таке враження, що ми маємо голодного тигра чи ведмедя, якому весь час треба щось дати, щоб він своєю пащею далі не рухався. Я категорично проти цього. Проти того, щоб ми весь час щось давали. Достатньо вже того, що дано. Далі, я хотів би розглянути ті питання, які пов’язані з питанням війни, миру і налагодження подальших стосунків. Почати з того, що кожному треба зробити мир в своїй душі, в своєму інформаційному просторі, в своїй економічній безпеці, в налагодженні своїх власних взаємовідносин між громадянами власної країни. Якщо ми це зробимо, ми будемо, скажемо так, не зручними розмовниками з паном Путіним. Після того, що Путін зробив, коли пересунув ці кілька Буків на нашу територію, я маю на увазі установку «Бук», а потім давалися команди з Кремля, щоб злочин приховати. Після цього, особисто з Путіним, Шайгою і з його міністрами мають розмовляти тільки слідчі Міжнародного трибуналу. Тобто, я кажу про те, що це злочини зроблені проти людства і проти миру. В усьому світі міжнародний тероризм карається так. Я дві останні ночі не міг спати через те, що повідомляли військовослужбовці, які знаходяться в зоні так званої Антитерористичної операції, яку з самого її початку, з першого дня, навіть до оголошення про початок ми пропонувати ввести там військовий стан, назвати речі своїми іменами. Тому, що абсолютно безглуздо, коли поліцейський по суті орган – Служба Безпеки України, керує підрозділами, але абсолютно не ефективно керує. Ми б вже забули що таке війна, якби Президент Порошенко в односторонньому порядку, так з «барського плеча» по проханню фрау Ріббентроп, якого сьогодні називають в Європі, не тільки в Україні фрау Меркель, коли він так з «барського плеча» сказав, так подумаєш, не будемо стріляти тиждень і взагалі нічого не будемо робити, військам сказали, коли вже майже взяли Слов’янськ, коли вже оточили терористів. Вдумайтесь, в день так званого перемир’я заходило від тисячі до трьох тисяч бойовиків з Російської Федерації, тобто кожен день ішли шалони сюди. За ці десять днів прийшло дуже багато і дуже багато смертей прийшло. Через те, я не погоджуюся з тією позицією.
— Тобто, Ви перемовин не хочете?
— Будь яка війна закінчується перемовинами. Але нам треба чітко зрозуміти, з ким вести перемовини. З ким? Будемо вести перемовини з громадянами, які ідентифіковані як Болотов, як Генерал ФСБ, чи полковник ФСБ Гіркін?
— Рада нацбезпеки говорить, що Росія хочуть посадити за стіл переговорів Україну, терористів та представників Росії. Як розмовляти з терористами я не дуже розумію. Але у Росії є якісь бачення і побажання, наприклад, мова, не вступати до НАТО. Я б хотів подивитись, от я не знаю як вирішити. Це Федералізація, те на що наголошувала Росія свого часу, і Крим. Я б ще задумався про їх вимоги аби спасти життя людей.
— Знаєте, пане Костянтин, я не хочу уподоблятися тим людям, які кажуть, що давайте ми це віддамо, це віддамо і це віддамо. Якщо мова серйозно ішла б про Крим, то я б багато чого згадав. На відміну від тих, хто ставить от так питання, як зараз Ви ставите, виходячи з того, що іноді дописують в Інтернеті. Я добре пам’ятаю, коли Крим уже в сучасному вигляді, то він був абсолютно без доріг, без сільського господарства. В мене товариш, колишній Віце-прем’єр Криму з питань агропромислового комплексу О. Л. Колесніченко, він відновлював Крим. Він в шоці. Я з ним кожен день на зв’язку. Він захворів, після цього, що зробив Путін, на важку хворобу. Він каже, що вони просто знищать Крим, вони його добивають. Вони дійсно його добивають. Але у нас людям не говорять правдиву історію. Не говорять, що тоді, зразу ж відійшов Таганрог до Російської Федерації і площі Таганрога, його околиць, не як не менші, але землі були кращі. І стратегічне становище не менше. Що тоді ж відійшли до РФ і купа міст, сіл, які також відносились раніше до України. Нам треба назад трошки відійти і подивитися. І так, що було. Була Будапештська Угода, коли одна з найбільших країн, 4 місце в світі ми займали по ядерному потенціалу, здала безкоштовно всю цю ядерну зброю. Були гарантії Великобританії, Франції, США і Росії. Зараз ми знаємо, що в Росії бовтуни, що в Франції бовтуни, в Англії поки розмовляють, але за свої слова не відповідають, Американці теж, крім сухих пайків нічим не відповіли. І те все що сказали, військ не буде, навіть бронежилетів не буде, кевларових касок не буде. Там зняті з озброєння, нібито дві тисячі, а це на угрупування сорок тисяч абсолютно нічого. Ви добре розумієте, що таке дві тисячі. І то вони будуть, нібито прислані колись. Змінилася взагалі структура безпеки. Скажіть, будь ласка, хіба в Криму питання мови було питанням? Я як Голова комісії по Криму з 1994 по 1998 рік можу Вам сказати, що в Конституції Автономної Республіки Крим, было записано четко, что там есть три языка – украинский, русский и крымско-татарский. Но в отношении одного языка — русского, было написано, что он является преобладающим, прямо так и записано. Это помешало России ввести войска, это помешало топить и уничтожать наше Черное Море? Вот Вы сейчас собираетесь искупаться в море, Вы задумайтесь, сколько грязи и гадости было сделано, когда четыре корабля было затоплено в районе Донузлава? Это наше Черное море, которое они каждый день уничтожают. А там еще не вывезено то оружие, которое ранее было утоплено. Их уничтожили во время учений РЧФ. Но не хотели раздувать как-то эту ситуацию в стране и это братский народ. Точно так же как не хотели рассказывать о Чеченской войне. Во время первой Чеченской войны уничтожено двести тысяч человек, хотя там жили украинцы на этой территории. Мы с Вами ставили вопрос, как Путину реорганизовать Россию? Нет, не ставили. Во время второй Чеченской войны, которая помогла Путину стать Президентом, будем же говорить откровенно, что именно с помощью этой войны он стал Президентом. Сегодня тоже набирает рейтинг. Но я Вам должен сказать, что я имею слишком много друзей в России. Они категорически сегодня говорят, что смотреть Российские каналы нельзя. Они составили список каналов, их больше десятка. Так вот. Я считаю, что ответ на любую агрессию Путина, которую он сегодня проводит – это консолидация нашей нации. Я только вчера был в Харьковской области. Я хочу Вам сказать, что много у нас СМИ показывают не совсем адекватно. У нас говорят, в Днепропетровской области у нас патриотизм, а вот там, в Харьковской сепаратизм. Так, чтоб Вы знали, В Харьковской области каждый столб, в пределах города Харькова, нарисован флаг, на каждой растяжке висят государственные флаги. И когда мы заехали в Днепропетровскую область, то мы там не увидели этих флагов, кроме как на государственных учреждениях. То есть, разница ощущается. Я против этой эйфории, которая создается СМИ, против искривленной подачи информации, что вот там вот нехорошие люди, а там хорошие. Более того, в Харькове пророссийских актеров не хотят видеть. Тот же Охлобыстин сдал билеты, понял, что харьковчане не придут. Я хочу Вам сказать, что мой помощник был в вышиванке в центре Харькова и к нему девушки очень любезно улыбались. И в это же самое время демонстрировали футболки с надписью «Путин пуй» и другие надписи. Это в Харькове. Харьков сейчас становиться как бы столицей. Прочитайте Меморандум Юрия Кармазина, там написано как и что делать.
— Сегодня, зная команду Порошенка, видя какую команду он формирует, какие-то первые назначение есть. Я одну цитату приведу, это А. С. Гриценко:«Президент Петр Порошенко в кадровой политике пошел по тупи В. Януковича потому, что он назначает не мощных профессиональных людей, а своих послушных.» А у Вас первые впечатления о назначении на первые должности? На сколько эта команда, соответствует тем сложным задачам, которые стоят перед страной
— Я начну с конца. На нарсовет назначен Ю. А. Артеменко, человек, который был Губернатором Запорожской области, не маленькой, по промышленности превышающая Одесскую. Был депутатом, патриот. Я считаю, что это назначение, одно из многих удачных. Все остальные, не по одному, я не скажу, что они удачные. То есть в данном случае Гриценко прав. Более того, эти назначения противоречат закону. В каком плане. Закон «О национальной обороне и безопасности» в ст. 7 предусмотрено угрозы национальной безопасности обороны, среди этих угроз четко записано про срастание власти и бизнеса. Гриценко еще не сказал об одном, что там остался Рафальский, который при Януковиче был замглавы Администрации. Сегодня мы с Вами можем прокомментировать еще назначения 34-х летнего бизнесмена с лингвистическим образованием, Главы Житомирской Обладминистрации. Человек, который в Украине был меньше, чем за рубежом. С 2000 по 2006 в Лондоне. В Украине занимался лишь продажами автомобилей. Назначать в Житомирскую область, где есть свои проблемы с трудоустройством, аграрной области, область, которая очень пострадала от аварии на АЭС, область очень не простая. Область, которая имеет очень большую Польскую диаспору в Украине, которая имеет католические храмы. То есть, не простая область, назначать туда мальчика, который вообще ничего не понимает, конечно же, это не серьезно.
— А оппозиция, на Ваш взгляд, она радуется таким промахам? Почему сегодня молчит Тимошенко?
— Я за нее не могу ничего говорить.
— А вы не общались последнее время?
— Нет, я с ней не общался. Я общался с теми, кто влияет на политику фракции «Батькивщина» и до, и в момент аннексии Крыма, в момент начала Президентской кампании. Я четко сказал, я думаю, что ей это все передали дословно, что ответственность за те кадровые провалы и назначения, которые были и есть сегодня и в правительстве должна нести, в том числе, и Юлия Тимошенко. И она должна была сама это признать. До Президентских выборов. А она этого не сделала. То есть ей это было больно. Мне прямо сказали, что она на это не пойдет. За назначения очень неудачное в Парламент Турчинова. Турчинова нельзя было назначать как агента Спецслужб. Он с 1985 года был завербован, а 1989 его дело, как особо ценного сотрудника КГБ, почему и называется сексот – секретный сотрудник. Был он отправлен в Москву. И поэтому я требовал и требую, чтобы Турчинова привлекли к уголовной ответственности за все то, что было сделано при начале аннексии Крыма. Вдумайтесь, уставы вооруженных сил писаны кровью, они предусматривали совершенно другие действия военнослужащих и частей. Сегодня мы имеем число жертв, которые превышают. Результат страшных кадровых провалов это назначение министра внутренних дел господина Авакова, он хороший бизнесмен, но вообще никакой министр внутренних дел. Сегодня идет непонимание многих процессов связаны с тем, что не профессионалы были назначены. И я разделяю тут позицию Гриценка.
— Вот Вы в версию, что оппозиция не заинтересована в выборах верите?
— Я подавляюее большинство из БЮТа уважаю, кроме некоторых, которые попали туда за деньги. Я не закончил свою мысль об обвинении господина Турчинова про превышения своих полномочий. Никто, в том числе и Президент, не имеет права отменить закон. Уставы вооруженных сил приняты как законы. Далее, версия с выборами или откладывании их, она тоже мало вероятна. Я хорошо прочел закон, самый свежайший, «Про протидію та запобігання сепаратизму і подолання наслідків сепаратистської діяльності на території України». Вроде бы название хорошее, идея хорошая, а по сути открываешь статью 12, смотришь, а там написано, что процедура десепаратизаційної люстрації та організація діяльності відповідних органів люстрації здійснюється згідно спеціального Закону України, що визначає організації. То есть, ничего в этом законе нет. Это так, внешняя оболочка для изберателей. Что касается выборов и проведения их. В условиях войны не о выборах, не о изменениях в Конституцию не производятся. Далее, изменения в Конституцию, которые придоставлены от имени Порошенка, написаны явно не Порошенко, явно не в Киеве и не отвечают интересам государственной безопасности и единству страны. Более того, я думал, что у нас больше будет времени поговорить об этих изменениях. Они разрушают вообще исполнительную вертикаль власти. Потому, что Президент у нас сегодня не является Главой исполнительной власти. У нас Кабмин сегодня является вершиной исполнительной власти.
Источник: zp.pzv.zp.ua
